19 жовтня 2017 року Верховна Рада після тривалих дебатів ухвалила законопроект № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».  Так під оплески депутатів і посадовців Кабміну стартувала медична реформа.

Базовий принцип  реформи  – «Гроші ходять за пацієнтом». Це означатиме, що  громадяни особисто вибиратимуть собі сімейного лікаря, а той отримуватиме від держави оплату залежно від обсягів виконаних робіт.  Проте чи спрацює ця ідея в Україні, де на відмінну від лікарень США чи Європи все просякнуте хабарами і неофіційними «таксами» за послуги?

Слід одразу відзначити, що у авторів медреформи є серйозні супротивники. Це – головні лікарі, керівники провідних лікувальних установ, чиновники і політики від медицини – тобто люди, які тривалий час працювали в системі і непогано заробляли  на безкоштовній медицині. Таке протистояння дуже схоже на «боротьбу» нових та старих правоохоронних органів, коли зусилля новостворених антикорупційних органів блокуються Генпрокуратурою, судами  і іншими органами влади.

Що ж, спробуймо подивитися в декларації найбільших критиків медреформи.  Найпринциповіший критик реформи – директор Інституту серця, відомий кардіохірург  Борис Тодуров. На двох з дружиною він заощадив лише готівкою  понад 215 000  доларів, 140 000 євро та близько півтора мільйона гривень. Також  Борис Михайлович збудував будинок, площею 685 кв.м., у 2016 році задекларував дві квартири в столиці загальною площею близько 250 квадратних метрів, та понад 4 гектари землі. Ще 2 квартири та автомобіль Борис Тодуров придбав у 2017 році. Вартість новопридбаного майна – 3,2 млн грн. Пересувається подружжя двома автівками бізнес-класу. Одну з них декларант переписав на доньку. Але й без того – статки вражають, особливо якщо скласти разом усі види доходів Тодурова за рік.  2016-го директор державної – тобто бюджетної  – установи заробив усього 321 327 гривень. Непогано – як на звичайного українця. Але якщо порахувати  витрати на харчування, пальне та  комунальні послуги, зокрема, на  обігрів та енерго-водопостачання майна – залишається небагато.

Вражають декларації і інших голів київських лікарень. Наприклад, декларація головного лікаря Київської обласної клінічної лікарніМиколи Львовича Анкіна.  Один з його будинків розташований в селі Кийлів на Київщині у мальовничій місцевості із лісом та виходом до води.  Подібний маєток сьогодні коштує бл. 250 тис дол, а на момент будівництва його вартість сягала близько п’ятсот тис. дол.

 

Окрім будинку, у лікаря є київська квартира площею понад 135 квадратних метрів  і вартістю понад півтора мільйона гривень. Розташована вона в елітному житловому комплексі Парк Авеню, на голосіївському проспекті, 60. Має лікар 7 земельних ділянок загальною площею понад 10 000 квадратних метрів, і ще один будинок в с. Тарасівка, що в Обухівському районі.

Цікаво, що будинок у Кийлеві вказаний як недобудова, хоча зі слів місцевих мешканців Микола Львович проживає у ньому не перший рік. Затягування із формальною здачею в експлуатацію готового будинку – явище, вельми поширене серед  українських декларантів. Ось додаток Google Earth, з якого видно, що будинок був майже зведений ще у 2010 році, а з 2012 року – не змінював свого вигляду.

Така часова невідповідність пояснюється просто: за недобудову – не треба звітувати, на відміну від маєтку із присадибною ділянкою з виходом для води – та… обслугою. Саме так, звичайний головний лікар із річним доходом у 336 тис грн може дозволити собі послуги охоронця із зарплатнею у 7000 гривень на місяць та послуги прибиральниці. А ще – повинен оплачувати комунпослуги у всіх свої маєтках та квартирах,  харчуватися, та заправляти 2 автівки бізнес-класу, квадроцикл і два плавзасоби. За таких витрат Анкін примудрився заощадити –   5  110 000 гривень готівки Виникає питання: звідки такі статки, будинки та автівки?

Вражає декларація і ще одного головного лікаря вже другої київської обласної лікарні – Володимира Єлагіна. Окрім двох будинків у Козині, та квартир в столиці,  подружжя Єлагіних придбало 5 земельних ділянок, 2 автівки бізнес-класу та заощадило готівкою 60 000 доларів. Через паркан від декларанта у котеджі на 241 м² мешкає його річна донька. Водночас  зарплати та пенсії, отриманої за рік,  подружжю б не вистачило навіть на спорудження ось цього тенісного корту на присадибній ділянці одного з маєтків. Щоправда, розрахунки проекту «Викривач» не включають коштів, які родина Єлагіних отримує від надання майна в оренду. А це – ні багато, ні мало – 1 215263 гривень  за 2016 рік. Але знову ж – виникає питання: як людина, яка все життя жила на зарплату лікаря, примудрилася придбати таке цінне майно?

Та окрім лікарів, чиї декларації рясніють елітними будинками, квартирами, земельними ділянками та автомобілями є і ті, чиї декларації пусті. Такою є декларація головного лікаря Олександрівської лікарні. Рік потому Людмила Петрівна Антоненко подала до НАЗК майже порожню декларацію. В ній вказала лише власний дохід та накопичення. І все – ані об’єктів нерухомості, ані автівки. То ж виходить, що пані Людмила проживає на вулиці та пересувається пішки. Однак, це не правда. На роботу вона приїздить на автомобілі своєї 29-річної дочки –  Mitsubishi Pajero Wagon 2008 року. У особистому спілкування пані Людмила підтвердила, що користується цим авто та що проживає не на вулиці. От тільки виникає запитання – чому майно, яким користується головний лікар відсутнє у її декларації? Сподіваємося, що НАЗК з’ясує цю інформацію.

Більшість керівників лікувальних закладів не сприйняли медреформу – бо вона ламає усталений механізм заробітку на умовно безкоштовній медицині. Прозора закупівля ліків, облік хворих і коштів, які сплачуватиме держава за конкретну роботу – позбавляють головних лікарів можливості отримувати надприбутки. Благодійні внески, або ж гроші, які через терапевтів, хірургів, фармацевтів аптек та інших фахівців середньої ланки потрапляють до керівника установи – основа цієї піраміди. Реформа – руйнує цей фундамент. Ініціатори медреформи, звісно, розуміють, хто саме гальмуватиме нововведення на місцях. Вони планують запровадити конкурс на посаду головного лікаря – публічний, із залученням до процедури громадськості і трудового колективу.

Відповідно до запланованої процедури керівника комунальної лікарні обиратиме комісія яка на третину буде складатися із представників органу управління, тобто це  або МОЗ, або квота мерії, або обласної чи районної ради, третина – громадські активісти та третина – від трудового колективу цього ж закладу. Увесь процес буде транслюватися за допомогою відео пристроїв.

Журналісти проекту «Викривач» і надалі будуть слідкувати за деклараціями головних лікарів та моніторити процес реформування вітчизняної медицини.

Медичний детектив, або "Доктор і його Хаус"https://vykryvach.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/роз.jpghttps://vykryvach.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/роз.jpgАндрій ПасічникРозслідування19 жовтня 2017 року Верховна Рада після тривалих дебатів ухвалила законопроект № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».  Так під оплески депутатів і посадовців Кабміну стартувала медична реформа. Базовий принцип  реформи  - «Гроші ходять за пацієнтом». Це означатиме, що  громадяни особисто вибиратимуть собі сімейного...Викривач
Поширити посилання
FacebookTwitterGoogle+Telegram