Дорога в нікуди

У жовтні минулого року сільська рада Лісників, що під Києвом, оголосила тендер на реконструкцію вулиці Затишної. Тендер провели, підрядника вибрали, роботи ведуться. І все б нічого, але, як виявилося, вулиці Затишної в селі просто не існувало, підрядник будує на її місці з нуля автошлях, який виходитиме до Дніпровського шосе – прямо через Національний природний парк “Голосіївський”.

Село Лісники Києво-Святошинського району вже відоме земельними аферами. За часів попередньої влади воно було знане завдяки розслідуванням журналістів через дерибан багатовікового Чернечого лісу.

У травні 2015 року Лісниківська сільська рада затвердила генеральний план села. Рішення ухвалила на позачерговій сесії. Головувала тоді Ольга Сагач.

Підставою для проектування нового генплану стало давнє рішення Лісниківської сільської ради. Проектувальником виступило держпідприємство “Український науково-дослідницький і проектний інститут цивільного будівництва», скорочено – “УКРНДПІЦИВІЛЬБУД”. Інститут включив до генерального плану одну цікаву деталь – у межі села приєднали 168 га Чернечого лісу.

 “Вони не ввели в межі сільради. Вони просто весь ліс, який в межах сільської ради включили в населений пункт”, – пояснює еколог Олексій Василюк.

Розпоряджання лісами – прерогатива Кабміну, міських чи обласних держадміністрацій. Однак у селі Лісники цю норму проігнорували. Київська обласна державна адміністрація у 2015 році генеральний план села не погодила. Сільська рада Лісників це проігнорувала.

У 2016 році вже за нового голови села Олександра Гладуша сільська рада та “УКРНДПІЦИВІЛЬБУД” уклали договір, аби доопрацювати генеральний план. За офіційною відповіддю розробника, зміни були готові, проте не передавалися замовнику, бо той не заплатив.

У голови сільської ради Олександра Гладуша інша версія. За його словами, всі зауваження були прийняті до уваги та зміни внесено.

 “Генплан то є, затверджений сесією, просто що зауваження там були і виправляли зауваження от і все”, – розповідає пан Гладуш.

Ми відправили в сільську раду запит з проханням показати нам чинний генеральний план, але отримали лише відмовку. Мовляв, коли новий голова приступив до своїх повноважень, у приміщенні сільської ради не було значної кількості документів, у тому числі й земельної документації. Відтак побачити виправлений генеральний план не можливо. Але Олександра Гладуша обрали у 2015 році, тоді як генеральний план повинні були би виправити щонайменше в 2016-му. Тому відповідь на запит журналістів видається доволі підозрілою.

Крім затвердження генерального плану попередня голова Ольга Сагач відома дерибаном Чернечого лісу. У скандальних історіях із розпилом земель уже засвітилися шановані українці.

Епопея з дерибаном лісу в селі почалася давно – з середини двотисячних.  У 2006 році Національний університет біоресурсів і природокористування раптово відмовляється від земельної ділянки в Чернечому лісі розміром 10 гектарів. Ця земля передалась у землі запасу Лісниківської сільської ради, на підставі розпорядження райдержадміністрації Києво – Святошинського району. Хоча на той час це мав робити кабмін.

 “В подальшому, звісно, сільська рада й зробила те, що вона бажала. Ділянки були передані під житлове будівництво по 0,25 Га. Вони через 2-3 перепродажі опинились у приватній власності, у декількох людей по декілька ділянок”, – розповідає представник прокуратури Андрій Сивець.

Районний, апеляційний та верховний суд у позові за цими фактами відмовили. Згодом  саме на цих землях збудували свої маєтки нові лісниківчани – в тому числі і секретар РНБО Олександр Турчинов та скандальний фігурант  справи про рюкзаки для МВС Сергій Чеботар. А ще – екс-регіонал Володимир Продивус та будується депутат облрадиВ’ячеслав Соболєв, якого підозрювали у фінансуванні терористів.

Подібна доля спіткала клапоть лісу площею 5 гектарів, що знаходиться поруч. Там узагалі прокуратура Київської області виявила фіктивні документи про право власності, копією яких з 1996-го володіла одна особа. Пізніше ці ділянки пройшли низку перепродажів. Земля досі в приватних руках, частина ділянок належить бізнесмену Гаріку Корогодському.

Голова села Олександр Гладуш незаконність дій попередньої влади визнає. За його словами, попередня влада збиралася й далі дерибанити Чернечий ліс, а за його головування 168 га будуть навпаки охоронятися. Утім, рішення сільської ради досі не скасоване. А генеральний план передбачає й інші незаконні забудови. Наприклад, дорога від лісників до Дніпровського шосе через Національний природний парк “Голосіївський” передбачена саме цим документом. І її тут реально будують.

 “Ми самі, розуміючи, що виїхати з лісників важко, самі таке запропонували”, – підтверджує Олег Ханенко, головний архітектор “УКРНДПІЦИВІЛЬБУД”.

“Нам ця дорога потрібна, для села ця дорога потрібна. Я зрозумів, що там понаписували цих листів, що там хтось для себе робить часну дорогу. Ця дорога потрібна для всіх і для села вона потрібна…завжди хорошо, коли будуються дороги”, – запевняє Олександр Гладуш.

І справді, в Лісниках є одна центральна дорога, яка зараз не в найкращому стані. Але проводити нову через природо-охоронну територію заборонено законом. Нове будівництво ведеться поряд із незаселеними землями села. У місцевих активістів єдине пояснення цій ситуації – дорога потрібна не селу, а власнику елітного кінного клубу, від якого, власне, новий шлях і бере свій початок.

Заклад фактично належить засновнику і співвласнику мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу. Саме його активісти вважають єдиною особою, якій потрібна дорога в обхід села навпростець через ліс. Саме біля клубу базується будмайданчик із складом будматеріалів. А будівельники, які працюють на об’єкті – у відповідь на всі запитання – посилають журналістів до… клубу, а не до номінального забудовника.

Працівники на об’єкті не в курсі, хто здійснює роботи і виплачує їм зарплату. Знають лише одну людину, яка начебто вирішує тут все. Дають її контакт, називають Павлом Володимировичем.

Тендер на будівництво вартістю 15 мільйонів гривень виграло приватне підприємство «Артембуд» і передало вигідне замовлення субпідряднику – новоствореній компанії із статутним капіталом  1000 гривень. Згаданий шляховиками Павло Володимирович має прізвище Жабровець. Він очолює консалтингову компанію “ЮКРЕЙНІАН ЕНЕРДЖІ КОНСАЛТИНГ ГРУП”, засновану у травні 2016-го. Саме вона виступає субпідрядником.

Дивно, що фактичний  підрядник – компанія «Артембуд» була обрана на відкритому тендері. Але за дивним збігом обставин вона будує не лише дорогу, яка бере початок від кінного клубу Буткевича, а й споруджує тир в самому кінному клубі. А її керівництво час від часу навідується туди в гості. Про це повідомляють робітники на будівництві.

Сільський голова одразу говорить, що дорога потрібна, а потім, що вона не виходить за межі сільської ради. Але 31 грудня 2016 року місцеві активісти та працівники лісопаркового господарства “Конча-Заспа” виявили самовільну вирубку лісу на території НПП “Голосіївський”. Було знищено 205 дерев. Через рік почали будувати дорогу, що проходитиме саме тут.

 “Згідно процедури, була обстежена ділянка самовільної рубки, обстежена кількість дерев, зроблені заміри пнів,зрізаних дерев, згідно яких рахується шкода згідно постанови про обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев.Розмір цієї шкоди складає 278 790 грн”, – коментує інженер ЛПГ “Конча-Заспа” Віталій Коліцький.

Будівництво дороги нібито відбувається в цілком законний спосіб. Було оголошено тендер, обраний підрядний, укладений договір. Однак навіть у цій процедурі ми зафіксували спробу обійти законодавство.

Будь-яке будівництво, незалежно від статусу територій, на якому здійснюється, вимагає дозволу Державної архітектурно-будівної інспекції. Проект дорога розпочався у грудні минулого року. Станом на зараз у реєстрі ДАБІ дозволу на це будівництво немає.

Також відповідно до тедерної документації, сільська рада замовила підряднику реконструкцію вулиці Затишної. Проте на місці будівництва ніякої вулиці нема Вона відсутня й на карті. Коли і за яких обставин утворилась вулиця ніхто пояснити не може – у сільській раді посилаються все на ті ж викрадені  документи.

 “Якщо вони проводять реконструкцію нібито існуючої вулиці, їм не потрібні ні документи на землю, не містобудівні умови та обмеження, нічого. Вони просто подали без землі, без нічого, сказали: ми реконструюємо  те, що вже є”, – пояснює експерт із містобудування Георгій Могильний.

Насамкінець найцікавіше: відтинок шляху, який голова називає «нашею дорогою», пролягає через землі, що перебувають у приватній власності. Приблизно 40 гектарів землі справа і зліва від майбутнього шляху і до національного парку – належать двом фірмам – “Скіфінвест” та “Лаврські дзвони”, які через ланцюжек фірм та офшорів належать мультимільярдеру і успішному забудовнику Льву Парцхаладзе. 40 гектарів лісів і полів, на яких власник мож збудувати що завгодно – наприклад, житловий комплекс. Звісно, в такому разі дорога, прокладена за бюджетні кошти, стане в пригоді – спочатку для транспортування будматеріалів, а потім – як об’єкт інфраструктури, що полегшить життя майбутніх мешканців нового масиву.

Отож саме Парцхаладзе, а не корінні сільчани – потенційний вигодонабувач проекту «Дорога». Один з основних, але не єдиний. До відтинку, який стане дорогою і справді належить сільраді Лісників – прилягають  ще кілька невеликих земельних ділянок. І належать вони – людям шанованим, заможним і впливовим. Зокрема, колишньому губернатору Київщини Володимиру Шандрі, сину Президента  корпорації «Укравто» Таріела Васадзе – Вахтангу Таріеловичу Васадзе,  і прокурору Генпрокуратури  Ігореві Зубару. Щоправда, власник  найбільших наділів – Лев Парцхаладзе – за його словам, навіть не підозрює, наскільки йому пощастило  і нічого не знає про будівництво автошляху до його ділянок – за бюджетний кошт.

Поки що більшість ділянок – незабудовані, маєток звів лише екс-губернатор Володимир Шандра.  Коли дорогу буде прокладено – на присадибних ділянках обабіч  напевне завирує життя. Жити  на природі і водночас біля самісінького  виїзду на шосе – не лише вигідно, але й зручно.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *